• анастасія середа

розкішна лазанья

Оновлено: 5 жовт.



ідеальний рецепт від тривожних думок.

маловідомий факт: колись я була у відрядженні в італії та воно полягало в тому, щоб здобути коротку, але ефективну гастрономічну освіту. в п’ємонті я проходила кількаденний курс з кулінарії північного регіону італії. це означає, що я провела непристойну кількість годин на виноградниках, локальних виробництвах сиру та у школі, де нас навчали готувати найвідоміші італійські страви. тож я вмію готувати вітело тонато, різотто і забанйон, і ще багато чого.

але! не! лазанью!

це і зрозуміло: мене навчали північноіталійській кулінарії, а лазанья — страва з явно південним характером. проте мені все одно схоже на жарт: в італії була, а лазаньї в очі не бачила. для того, аби створити рецепт для вас, я зробила невелике дослідження рецептів і ось який висновок зробила: по-перше, рецептів лазаньї є величезна множина (ну це очевидний факт), деякі стародавні, деякі модерні, деякі — зручні, а от для моєї за основу я взяла lasagna al forno: різновид лазаньї, найбільш популярний за кордонами італії. обрала саме його, оскільки він не про автентичність, а про все, що ми так любимо в італійській кухні. буде багато хороших, якісних інгредієнтів, сиру та томатів, пасти та спецій.

ми ж не в італії, то який сенс намагатись зробити “як там”, особливо якщо “як там” ніколи не куштували.

по-друге, у цієї страви все ж є загальноприйнятий італійський стандарт і це — використання домашніх листків лазаньї або пасти, які зробили традиційним методом із додаванням шпинату. така лазанья буде зелена.


ви теж можете спробувати: робити тісто для пасти не так вже й складно, тим веселіше буде розкатувати зелене тісто по столу.


але у сьогоднішньому рецепті ми не будемо ускладнювати собі життя, готуємо із готової пасти.


по-третє, цей рецепт — про медитацію. нікуди не поспішайте, прошу вас. м'ясний соус з кожною годиною ставатиме все смачніше.


час — це розкіш, а ми готуємо по-справжньому розкішну грішну найсмачнішу.

лазанья аль форно (тобто запечена в духовці)

готувала в формі 25 x 20 см, висотою в 8 см.

червоний соус:

  • 700 грамів яловичини (бажано не сухої, з жиром)

  • 200 грамів панчетти (опціонально)

  • 70 грамів цибулі шалот

  • 50 грамів селери

  • 100 грамів моркви

  • 4 зубчики часнику

  • 250 мл червоного сухого вина

  • 680 мл пасати

  • 100 грамів томатів

  • пучок базиліку

  • столова ложка сушеного орегано

  • олія для смаження

  • сіль, цукор, чорний перець

  • літр бульйону або води

білий соус:

  • 100 грамів вершкового масла

  • 100 грамів борошна

  • 1 літр молока

  • мускатний горіх, сіль

а ще:

  • 10 листків лазаньї

  • 300 грамів витриманого сиру (пармезан, пекоріно, етс)

  • опціонально: 500 грам моцарели

спочатку зробіть червоний соус: його потрібно довго тримати на плиті, ідеально — пару годин. 1. моркву, цибулю, селеру та часник порізати дрібним кубиком. базилік — просто порізати.

2. з яловичини зробити фарш, панчетту подрібнити, або перебити разом з яловичиною.

3. у великій (великій!) сковороді розігріти трохи олії та обсмажити моркву. потім додати селеру, а за ними — цибулю та часник. обсмажувати до золотистого кольору.

4. до овочів додати яловичий фарш. лопаткою розбивати великі фракції, щоб було однорідно. обсмажувати 10-15 хвилин.


5. додати томати та потримати на плиті ще 10 хвилин.

6. всипати сухий орегано, дати трохи цукру (дрібку-дві) і залити все червоним вином. тушити, аж поки майже вся рідина не вийде.

7. перемішайте, якщо десь фарш взявся шматочками — розбивайте їх лопаткою. залийте бульйоном або водою, а також додайте пасату і порізаний базилік. ще раз перемішайте і залиште тушкуватись на дуже малому вогні під кришкою на годину.

8. відкрийте кришку і тримайте на плиті, аж поки зайва вода не вийде. соус має бути в міру густим та однорідним.

в міру — це означає, що він за густиною наближений до густої сметани.

9. коли буде готовий — посоліть і доведіть до смаку. соус має бути трохи з кислинкою, це нормально. червоний соус зробили! залишайте його в спокої, ми до нього ще повернемось. готуємо білий соус:



1. у каструльці нагрійте молоко, додайте в нього мускатний горіх. воно має бути ось-ось киплячим.

2. на середньому вогні в сковорідці розтопіть вершкове масло, а коли стане рідке — додавайте борошно. лопаткою добре перемішуйте, аж поки не стане трохи золотаве. це той колір, якого ми шукаємо.

3. потроху вливайте молоко в суміш борошна з маслом і заварюйте соус. добре вимішуйте ще кілька хвилин. консистенція, знову ж таки, густої сметани — це те, що треба, тому як тільки соус таким стане, знімайте з плити.

4. посоліть і накрийте кришкою. готуємо лазанью


1. духовку розігріваємо до 180 градусів.

2. в великій каструлі варимо 10 листків лазаньї до стану, коли вони ще не зварилися, але вже стали еластичними. пред-аль-денте (вибачте, щиро вибачте)

щоб листки не злипались в воді, можна додати багато олії. я знаю що зазвичай так робити не радять, але це той самий випадок, коли так можна і потрібно робити. а ще не забудьте трохи підсолити воду.

3. сир натираємо, а моцарелу, якщо використовуєте - наріжте щедрими скибочками. вона тут не обов’язкова, але це сир, розумієте.

4. збираємо лазанью. на дно форми — трохи олії, на неї — перші листки лазаньї. якщо листки не закривають поверхню повністю — поріжте і пограйте в пазли. нам потрібне повне покриття!


5. на листки пасти кладемо червоний соус, потім — сир, потім — білий соус. збираємо рівні аж поки не закінчаться інгредієнти. моцарельні шматочки можна покласти десь посередині між червоним та білим соусом.

увага на останній шар — тобто верх лазаньї. його потрібно покрити сумішшю червоного і білого соусів і щедро присипати сиром, особливо куточки! потім оціните, адже вони так класно хрумтять!


6. випікати 20 хвилин на 180 градусах, а потім — зарум’янити на 220.

7. дати трохи відпочити та відрізати шматочок.


готово < 3


❤️ підписуйтесь на телеграм-канал і це прекрасно: там ще більше рецептів, жваві обговорення в коментарях і комьюніті однодумців, закоханих в їжу.

441 перегляд0 коментарів