я маю визнати: не розумію, як українські видавництва роблять це раз за разом. я з подивом і захопленням спостерігаю за тим, як презентації книжок збирають повні зали книгарень, як нові наклади канонічних і неканонічних творів скуповують за лічені хвилини. як політичну аналітичну літературу треба шукати і купувати поспіхом, адже ось-ось і знову зникне з продажу.
і я вже точно не розумію, як в умовах війни, здорожчання матеріалів, кризи, наші видавництва публікують круті книги рецептів. за останні місяці вийшло багато нових кулінарних книжок, ще декілька можна придбати за передзамовленням, і всі вони щонайменш цікаві для тих, хто любить готувати.
сьогодні ми поговоримо про книгу, яка вразила мене своєю якістю і любовним ставленням, очевидним з перших сторінок. така ж магічна, як і всесвіт, який описує: кулінарна книга гаррі поттера. неофіційне ілюстроване видання.
в україні цю книгу видає mal’opus - ви, мабуть, вже знайомі з цим видавництвом. malopus спеціалізується на артбуках, манга і коміксах, а з недавніх пір – і на фанових книгах рецептів. раніше ми читали про книгу рецептів по культовому серіалу “друзі”, а тепер зануримось в видання, присвячене всесвіту гаррі поттера.
хтось грає в hogwarts legacy, хтось раз за разом перечитує всі сім томів, а ми з вами спробуємо страви зі столів магів і магглів.
автор книги том грімм спеціалізується на подібних виданнях: він є автором книги рецептів за майнкрафтом, дона корлеоне, “дивних див” і т.д. як каже сам автор, в маленькому німецькому містечку, де він живе, писати зовсім немає про що. тому він живе своє тихе життя з дружиною, котами і повнорозмірними фігурами бетмена, кунг-фу панди і орка тралла. і пише отакі книжки.
кулінарна книга гаррі поттера складається з тематичних розділів. їм передує коротке вступне слово, де автор слушно пише, якою важливою є їжа для всесвіту гаррі поттера.
а й справді: якщо читав книжку, то точно пам’ятаєш той разючий контраст між кулінарними традиціями прайвет-драйв і розкішними бенкетами у гоґвортсі.
різниця у побуті, а відтак і їжі, постійно підкреслюється: моллі уізлі огортає наляканого і одинокого гаррі не тільки піклуванням, але й смачною їжею, і так дає хлопцю зрозуміти, що в нього нарешті є дім. і де б не йшли головні герої книги, вони завжди знаходять щось нове і смачненьке. бо й справді, їжа — це ще один спосіб описувати світ навколо себе.
рецепти в цій книзі, починаючи від ситної британської класики й закінчуючи витонченими витребеньками, могли з’явитися прямо з «трьох мітел» чи хатини геґріда. серед них є такі ласощі, як курка з перцем, тартар з м’яса дракона, гарбузові пироги, павучі яйця, розкішний торт місіс дурслі, тушковані баранячі відбивні, миші з морозива та яблучний штрудель. а якщо ще й запити це маслопивом, то навіть про боротьбу з самі-знаєте-ким можна забути!
серед розділів є “страви з “дірявого казана”, “кулінарні експерименти геґріда”, “бенкет у гоґвортсі”, “страви від найкращої кухарки світу” (це про моллі уізлі) і інші. є навіть коктейльний розділ, який називається “напої з “трьох мітел”. рецепти всередині вдало скомпоновані і дійно мають той самий вайб, за який ми любимо всесвіт гаррі поттера.
що кидається в очі одразу — це дуже сильно різний рівень складності рецептів. від знайомих і простих млинців — до готування карамельок з мальтодекстрином (а нашо?). якби я готувала за цією книгою, занадто складні рецепти одразу потрапили б у чорний список. адже для того, щоб спробувати “улюблені цукерки альбуса дамблдора”, варити карамель — це якось занадто. можна просто купити хороші лимонні льодяники і вони будуть не гірші. а от все, що про домашню, багатокомпонентну, або просту і зрозумілу їжу з “магічним” настроєм, прописано вдало. беремо на олівчик, так би мовити.
що сподобалось — це те, що серед рецептів можна побачити традиційні (трохи видозмінені) приписи різних країн. це означає, що автор книги розумів: не треба вигадувати велосипед, магічний світ гаррі поттера, зітканий з різних традицій, міфів та регіонів, може бути таким і в кулінарії. тому ми бачимо на сторінках і такий доречний тут британський пастуший пиріг, і угорський вишневий суп, очевидно, використаний через свій характерний “кривавий” зовнішній вигляд, і ситний гуляш, який точно любили маги, а тістечка-снітчі — це ніщо інше, як гарні золоті макарони.
мені дуже до душі те, що в гонитві за класним зовнішнім виглядом і “магічністю” страв, автор вдало використав наявні, традиційні рецепти, а не майстрував абощо, аби лише виглядало прикольно.
про що ще хочеться сказати: це, очевидно, подарункове видання. може бути подарунок собі, але тим не менш. такі книги класно купувати для тих, хто фанатіє за всесвітом, або тільки відкрив для себе серію книжок. і за якістю ця книга перевершить будь-які очікування. я, правду кажучи, давно не тримала в руках подібні видання: папір важкий і глянцевий, друк крутої якості, неймовірно гарні фото. я б сказала, що це артбук, але прикладного характеру. тому, якщо ви розглядаєте цю книгу, як варіант подарунка або guilty pleasure, то точно беріть: це саме воно.
мої стосунки із всесвітом гаррі поттера переживали різні етапи і наразі вони не в найкращому стані і я дуже спокійно ставлюсь до книжок, які колись дитиною просто обожнювала. і навіть якщо я не можу сьогодні назвати себе фанаткою поттеріани, я точно прихильниця цієї книги, бо вона якісно зроблена і приємна оку.