нарешті! аніме-рецепти! я не знаю, як ви, а я наполовину дивлюсь аніме заради їжі в кадрі. навіть якщо це банки з-під пива та продукти швидкого харчування в євангеліоні, мені все одно, продано, хочу таке.
тому, коли писала про книги з аніме-рецептами, якось питання навіть не стояло: готуємо все, до чого дотягнуться руки. руки дотягнулись до декількох цікавих мені рецептів, і цей марафон тепер відомий в нашому домі як тижні азійської кухні.
обирала страви за декількома параметрами: не надто складні, не надто прості, цікаві мені особисто, та такі які легко можуть увійти потім в повсякдення. так вийшов короткий лист моїх особистих топ-5 аніме рецептів:
про ці страви я чула (а деякі і їла) до того, тому скласти уявлення чи нормально я приготувала, вийшло. деякі — як окономіякі — знала як класичні азійські страви і тому так хотілося навчитись їх готувати.
перед тим, як почати, я зазначу декілька речей:
якщо будеш повторювати рецепти, то знай: потрібно купити інгредієнти. вустричний соус, рисовий оцет, мірін, хороший тофу трансформують твої страви і нададуть той самий смак. не хочу рекламувати тут жоден магазин, тому тонко натякну: в україні є де купити в інтернеті не 200 мл вустричного соусу, а 50. не кілограм особливого круглого рису, а пів кіло, маленьку пляшечку рисового оцту замість величезної. тому дуже раджу пошукати і заздалегідь підготувати ці складові: без них буде зовсім не то.
так а що купити тоді? раджу купити: вустричний соус, рисовий оцет, мірін, шовковий тофу, водорості комбу, перевір, чи є в тебе соєвий оцет, імбир, зелена цибуля. додатково можна також купити місо пасту, норі, чорний та білий кунжут, кунжутову олію.
деталі мають значення, тому, за можливості, не пропускай інструкції і готуй, як написано. я вже спростила деякі рецепти, тому якщо спростити їх ще сильніше, це вже переказ, а не заявлена страва. обіцяю: твої старання будуть нагороджені дуже смачним результатом.
заздалегідь прошу вибачення за кожен раз, коли буду замінювати в автентичних рецептах свинину на курятину. в моїй родині свинину не їдять, тому мені довелось підлаштувати рецепт під себе. додатково у дужечках вказала кожен раз, коли так робила.
ну що, є? поїхали
онігірі з віднесених привидами
як не пам'ятати тіхіро і те, що вона акуратно відкусувала маленький шматочок онігірі? цей момент такий особливий і поселився в моєму серці назавжди. онігірі можна робити з улюбленими начинками, а ось основний рецепт пропоную прочитати нижче. його взяла з "гастроноgeek аніме". він хороший, працює, а найкраще в ньому - спеції до рису. буде дуже смачно. щоправда, в книзі дається посилання на інше аніме, але я-то знаю, яку цитату хотіла приготувати :)
400 грамів відвареного круглого рису
100 мл рисового оцту
40 грамів білого дрібного цукру
5 грамів солі
норі
начинка на твій смак
як приготувати:
1. сухий рис (приблизно 200-250 грамів) насипати в каструлю і добре промити водою, ніжно перемішуючи рукою. змінювати воду доти, доки вона не стане прозорою.
2. залити двома частинами води (400-500 мл, в залежності від ваги твого рису), на великому вогні довести до кипіння, потім зменшити вогонь до мінімального і накрити кришкою і варити, поки не википить вода.
3. поки рис вариться, змішати оцет, цукор та сіль в баночці і потрусити її, аби все добре перемішалось. коли рис звариться, перекласти його у зручну миску, додати заправку, перемішати і залишити охолоджуватись.
4. нарізати норі на частини, які тобі подобаються. в мене це просто невеличкі листочки, дехто робить з норі декор, а ще часто онігірі закривають норі повністю. тому роби, як хочеться.
5. підготуй начинку до смаку. це може бути тунець + майонез + срірача, тофу з овочами, може бути нічого — так теж можна.
6. підготуй поряд невеличку мисочку, на яку поклади харчову плівку. вільних країв у цієї плівки має бути багато: це наш прилад для формування онігірі.
7. коли рис охолодиться, ліпимо: мокрими руками на плівку поклади приблизно 100 грам рису, розплющь його трошки, поклади в серединку начинку. згору додай ще трошки рису - приблизно 20 грамів. візьми за вільні краї плівки і збери їх в одну жменьку так, аби рис внизу перетворився в кульку. потримай, подивись чи вийшло добре, якщо начинку десь видно, то заліпи її рисом. сформуй форму, яку хочеш: кульку можна перетворити у пірамідку, або щось інше.
можна і не ліпити онігірі за допомогою плівки: тоді вмикай всі свої навички ліплення сніжків і формуй кульку з начинкою просто на мокрій долонці.
8. додай норі: акуратно приліпи стрічку або загорни онігірі повністю.
мапо тофу з food wars!
оо, я обожнюю мапо тофу. до свого сорому, food wars не дивилась, але саму страву часто замовляю як тільки дістанусь азійського ресторану. обожнюю текстуру, обожнюю смак, обожнюю гостроту. її, до речі, можна вар’ювати, але не раджу прибирати повністю: в ній сама суть. готувала за “рецептами з аніме” і вийшло просто чудово. в мене не було китайської пасти, але усе інше — так, і я дуже раджу максимально йти за рецептом.
350 грамів шовкового тофу
2 стебла зеленої цибулини
3 зубчики часнику
2 чайні ложки тертого свіжого імбиру
200 грамів свинячого фаршу (замінила на курячий зі стегна)
1 столова ложка червоної місо-пасти
1 столова ложка устричного соусу
2 чайні ложки молотого гострого перцю (я брала гочуджан)
чверть чайної ложки цукру
2 столові ложки саке
1 столова ложка мірину
1 чайна ложка соєвого соусу
175 мл курячого бульйону (замінила на бульон комбу)
2 чайні ложки кукурузного крохмалю
олія для смаження
1. тофу дістати з упаковки, загорнути в паперові рушники і покласти під прес, аби випустити зайву воду, десь на півгодини. потім нарізати кубиками.
2. закип'ятити воду, додати дрібку солі, в кип’яток кинути тофу і поварити пару хвилин. після цього воду злити, а тофу тимчасово залишити в спокої.
3. білу частину зеленої цибулі дрібно нарізати, почати обсмажувати і олії. в окремому контейнері (так буде зручніше) змішати часник, імбир, місо пасту, устричний соус, гострий перець, цукор, саке, мірин, соєвий соус.
4. до цибулі додати фарш і обсмажити до гарного коричневого кольору. додавай соус з контейнера і перемішуй. а потім — бульйон, знову перемішати і дати покипіти 3-5 хвилин.
5. в стакані змішати кукурудзяний крохмаль та столову ложку води. добре перемішати і влити в страву.
6. останнім кроком додавай тофу, перемішуй. класно поставити в великій тарілці, присипати зеленою частиною цибулі і їсти з чимсь нейтральним. наприклад, з вареним рисом!
окономіякі з kuroko's basketball
настільки відома страва, що аж дивно було, як я її не спробувала. але, з іншого боку, оскільки азійську кухню я їм переважно не вдома (принаймні, так було до цього посту), а окономіяки чомусь дуже рідко готують у закладах.
виправляємо цю помилку і готуємо овочевий млинець. це з “рецептів з аніме” і цей припис вартий того, аби повторити його майже один в один.
200 грамів нашаткованої капусти
50 мл бульону комбу
1 яйце
60 грамів борошна
0,5 столової ложки кукурудзяного крохмалю
50 грамів дрібно нарізаної зеленої цибулі
2 столові ложки подрібненого маринованого імбиру
40 грамів темпури
столова ложка кетчупу
2 чайні ложки вустеширського соусу
1,5 столові ложки устричного соусу
1,5 чайної ложки цукру
японський майонез
морська капуста та тунцева стружка для прикрашання (опціонально)
1. у окремому контейнері змішати кетчуп, вустеширський соус, устричний соус, цукор. відкласти на потім.
2. маринований імбир просушити паперовими рушниками. так само просушити нашатковану капусту. скласти все це в миску.
3. в іншій мисці змішати яйце та бульйон комбу, додати борошно та крохмаль і добре вимішати. до цієї суміші додати капусту та імбир і знову добре перемішати.
4. в тісто додаємо зелену цибулю, темпуру, перемішуємо і смажимо.
5. на середньому вогні розігріти олію, коли буде готова — викласти на всю сковорідку половину тіста, так аби вийшов млинець. смажити 3-5 хвилин, потім акуратно перевернути, накрити кришкою і смажити ще 5 хвилин. перевертай млинець знову, кришку прибирай і смаж ще 2 хвилини.
потім так само посмажити другий млинець.
6. викладаємо млинець на тарілку, рівномірно по ньому наносимо соус з першого пункту, а також — майонез, посипаємо зеленою цибулею, можна прикрасити маринованим імбиром, морською капустою та тунцевою стружкою.
я просто хочу додати, що це ідеальний рецепт. а ще це нереально смачно.
чінджао росу або яловичина з ковбоя бібопа
це один із найулюбленіших моїх тайтлів і тому я так добре пам’ятаю панч: головний герой їсть страву, яку зготував джет: чінджао росу, або яловичину з перцем. космічний мандрівник одразу помічає, що в страві зовсім немає м’яса, і джет каже, що м’ясо дороге, а грошей немає, тому він його не поклав. спайк резонно каже, що тоді це не чінджао росу, адже в яловичині з м’ясом має бути м’ясо!
ми будемо готувати так, ніби в головних героїв була купа грошей. рецепт з “гастроноgeek аніме”, з мінімальними змінами. зміни вносила тому, що 400 мл соєвого соусу на 600 грамів стейку для мене — забагато, і то саме стосується кількості олії. також помічу, що вказівки були неточними, тому я діяла на свій власний розсуд.
600 грамів яловичого стейку
3 болгарські зелені перці
1 цибуля
зубчик часнику
10 грамів подрібненого свіжого імбиру
200 мл соєвого соусу
50 мл кунжутної олії
олія для смаження
чорний мелений перець
1. усе нарізати на тонкі довгі шматочки: перець, м’ясо, цибулю.
2. м’ясо замаринувати в 100 мл соєвого соусу, половині кунжутної олії, меленому перці.
перед тим, як замаринувати м’ясо, я додатково обсипала його крахмалом: така техніка називається velveting і робить м’ясо особливо м’яким.
3. на розігрітій олії для смаження обсмажити цибулю, додати до неї перець, подрібнені часник та імбир, обсмажувати на середньому вогні.
4. додати м’ясо, продовжити смажити і акуратно додавати залишки соєвого, щоб довести до смаку. не обов’язково весь: просто аби було тобі смачно. наприкінці додати кунжутну олію, що залишилась, ще раз перемішати і залишити на пару хвилин.
рамен з наруто
ох! до цього рамену я досить довго підступалась. рецепт рамену з наруто є у обох книгах! втім, не без нюансів. у “рецептах з аніме” мені не сподобався бульйон (це, мабуть, єдиний рецепт з книги, який мені не дуже зайшов). у гастроноgeek взагалі не вказувався бульйон, але інші складові мені були зрозуміліші. тому, мабуть, вийшло ні те, ні інше: якийсь новий рецепт на основі цих двох, з основою з “гастроноgeek аніме”. і так, все ще на курці і з куркою.
320 грамів пшеничної локшини
бульйон:
2 літри води на бульйон
шматочки курки на бульйон
ароматна олія:
10 грамів подрібненого імбиру
2 зубчики часнику
100 мл олії для смаження без аромату
курячий рулет:
600 грамів курячого стегна без кісток
2 цибулі
2 зубчики часнику
10 грамів натертого імбиру
150 мл соєвого соусу
250 мл мірину
75 грамів коричневого цукру
води на око
мариновані яйця:
4 яйця
150 мл соєвого соусу
250 мл мірину
75 грамів коричневого цукру
вода, цибуля і часник - на око і за бажанням
місо-таре
1 столова ложка пасти місо
1 столова ложка мірину
1 столова ложка соєвого соусу
4 столові ложки води
а ще:
шиїтаке - декілька штук на кожну порцію
додатково для прикрашання та подачі - зелена цибуля, кукурудза, паростки бамбука, кунжут, чілі-пластівці, да все що завгодно!
все можна підготувати заздалегідь, тому раджу так і зробити. інакше употієш, упрієш, знітишся і вже несмачно буде.
курячий рулет:
його готувала як заміну печеному свиному боку.
1. змішати інгредієнти для маринаду, спробувати на смак, можна розвести водою, якщо буде занадто інтенсивно. цибулю та часник порізати середніми шматками і теж туди. стегна покласти в маринад та залишити якнайдовше. в ідеалі - на 12 годин.
2. на пергаменті акуратно розкладай стегна так, щоб утворився більш-менш рівномірний прямокутник. акуратно починай завертати і закривай пергаментом. ниткою або кулінарною мотузочкою перевяжи рулет так, аби він спокійно тримав форму і без твоїх рук. в мене вийшло куряче шибарі для починаючих.
3. запікати на 150 градусах десь півтори години, періодично перевіряючи, чи не підгорає. якщо підгорає - зменши температуру і потримай довше.
4. готовий рулет сховати в холодильник чекати на зірковий час.
бульйон:
для нього взяла т.н. курячий “гуляш” - жирні шматки домашньої курки, зі шкірою і кістками. можна брати все, що не дуже любиш їсти: кістки та хрящі для бульону саме те.
в каструлю до бульйону додати опціонально все, що хочеться. я поклала ніжки від шиїтаке, зелену цибулю, спеції.
варити 4-5 годин (можна і довше, але я переживаю за рахунки за електроенергію/ газ)
після того, як звариться, процідити і залишити чекати на зірковий час.
ароматна олія:
усі інгредієнти змішати в сковорідці: обсмажити на олії імбир та часник до злегка золотистого кольору. виключити плиту і, коли олія охолоне, перелити до контейнеру.
мариновані яйця:
1. яйця покласти в киплячу воду і варити сім хвилин.
2. змішати інші інгредієнти в зручному контейнері.
3. яйця акуратно почистити і покласти в маринад.
поставити в холодильник чекати на зірковий час.
шиїтаке:
обсмажити!
місо-таре:
все змішати!
що у нас виходить: готовий конструктор. як бачиш, в тебе на руках купа ароматних складових, які тепер треба класно зібрати в готовий рамен.
отже, зірковий час.
усі продукти краще дістати з холодильника, аби не були надто холодні.
1. бульон нагріти.
2. в гарячий бульон влити місо-таре, перемішати.
3. локшину відварити і відкинути на сито.
4. порцію локшини покласти в тарілку, залити бульоном.
5. додати пару ложок ароматичної олії.
6. відрізати декілька шматочків рулету, викласти на край тарілки.
7. додати розрізане навпіл яйце.
8. викласти шиїтаке, прикрасити своїми додатками.
все!
ну і коротке резюме: за книгою “рецепти з аніме” можна готувати і не боятись. там з рецептами все добре, прям клас. те, що мені щось не сподобалось - це особисті преференції, але по грамах, техніках і поясненях - все ок.
а от “гастроноgeek аніме” підвів. простий рецепт з яловичиною був неясним (дивіться на фото пункт перший - там вже шось наплутано) і здається, що не особливо-то за ними й готували.
переможешь - “рецепти з аніме”!
Comments